СИНТАКСИС
Розділові
знаки в складних безсполучникових реченнях
Частини безсполучникового складного
речення можуть відділятися одна від одної комою, крапкою з комою, двокрапкою,
тире. Два знаки — кома і крапка з комою — розділяють компоненти складного речення
як засіб його графічного членування. Крапка з комою вживається в ускладнених
безсполучникових реченнях з більшою кількістю компонентів, у комбінації з
іншими розділовими знаками. Тире і двокрапка — семантизовані пунктуаційні
знаки: вони передають відношення причини і наслідку, умови, протиставлення,
пояснення, приєднання.
Кома ставиться в безсполучниковому складному реченні, коли
його компоненти створюють єдність складної думки, виражаючи одночасність,
послідовність чи спільність дії: «Зелена трава горить-палає зеленим
огнем, на її довгих листочках грає й сяє, мов самоцвітне каміння, чиста
роса...» (Панас Мирний).
Крапка
з комою вживається тоді, коли окремі частини
безсполучникового складного речення не мають тісного зв'язку в змісті
або в середині частини вже є свої коми: «Колись вона [школа] була мов лялечка,
весело сміялась білизною своїх стін, вабила до себе привітним блиском широких
вікон; над нею вдень і вночі шуміли могутні, повні сил і снаги осокори; біля
них, на світлій сонячній галяві, мов сестра у пишному вбранні, молода, білокора
береза...» (Ю.Збанацький); «Усміх пославши в останнім промінні, згинуло радісне
літо; дощик уїдливий, дощик осінній сіється, наче крізь сито» (Г.Чупринка).
Двокрапка
вживається в таких випадках:
1) якщо друга частина складного
речення пояснює, доповнює першу, розкриває її зміст: «А я додам: любити
можна поезію в добу ракет, бо дивна річ: людина кожна якоюсь мірою поет» (М.
Рильський);
2) якщо друга частина означає
причину, підставу того, про що говориться в першій частині: «Немає в
нас ні одного достойного проректи українське слово Т. Шевченка: уся сила і
краса нашої мови тільки йому одному одкрилася» (П. Куліш);
3) якщо в першій частині
є дієслова знати, чути, бачити, розуміти,
вирішувати, дивуватися, дивитися, які разом з інтонацією попереджають, що в наступному
реченні буде викладено якийсь факт: «Глянув у далечінь:
на горах було видно Київ, лисніли позолочені бані та хрести на монастирях та
церквах» (І. Нечуй-Левипький).
Тире в безсполучниковому складному реченні ставиться:
1) при зіставленні чи протиставленні
змісту частин: «Розум без книги — птах без крил» (прислів'я); «Та сам я
шукав не істини модні — Розшукую в хаосі власну особу» (М. Руденко);
2) при швидкій зміні
подій чи несподіваному наслідку: «Заспівала Ніна
Матвієнко — зал завмер, очікуючи дива...» (газ.);
3) якщо в першій частині
зазначається час, умова, причина того, про що говориться в другій
частині: «Чи є в світі Щось гарніше за великодній світанок! Село не
спить, воно ж бо чекало цієї радості і йде назустріч їй до церкви. Не
перепинити цієї живої народної ріки до церкви — в святості її живе наш дух: так
виростали наші традиції, єдналася нація, благословилася на віки вічні вільна і
незалежна Україна» (Я.Гоян).
Комментариев нет:
Отправить комментарий